Договір позики

Перелік необхідних документів

* Нотаріусу надаються виключно оригінали документів!

Для фізичної особи:
- паспортний документ (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, національний паспорт іноземного громадянина, паспорт іноземного громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон);
- якщо фізична особа є неповнолітньою до 16 років – свідоцтво про народження;
- якщо фізична особа є неповнолітньою – згода органу опіки та піклування та нотаріально посвідчена згода батьків;
- довідка (картка) про присвоєння ідентифікаційного номеру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, копія якої залишається в справах; якщо особа через свої релігійні або інші переконання відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера – паспорт з відміткою про наявність у особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;
- якщо від імені фізичної особи діє представник за довіреністю – довіреність;
- якщо позикодавець перебуває в шлюбі – свідоцтво про реєстрацію шлюбу, якщо особа розлучена – свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу, нотаріально посвідчена згода другого з подружжя на укладення даного договору;
- якщо позичальник перебуває в шлюбі – свідоцтво про реєстрацію шлюбу, якщо особа розлучена – свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу, нотаріально посвідчена згода другого з подружжя на укладення даного договору; але якщо позичальник набуває за договором позики грошові кошти не в інтересах сім’ї, то згода другого з подружжя не потрібна, оскільки такі кошти набуваються ним у особисту приватну власність;
- у разі потреби – довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад.

Для юридичної особи:
- установчі документи юридичної особи (тобто установчий акт, статут, засновницький договір, положення), свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, довідка про присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду (ЄДРПОУ);
- паспортний документ представника юридичної особи (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, національний паспорт іноземного громадянина, паспорт іноземного громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон);
- якщо від імені юридичної особи діє представник за довіреністю – довіреність;
- якщо від імені юридичної особи діє орган її управління (наприклад, колегіальний виконавчий орган – дирекція) – документ, в якому закріплено повноваження даного органу та розподіл обов’язків між його членами, наприклад, протокол загальних зборів засновників;
- якщо від імені юридичної особи діє службова особа (наприклад, керівник) – документ, який передбачає повноваження особи та посвідчує його службове становище (наприклад, це може бути наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, довіреність на ім’я керівника, видана вищим органом управління юридичної особи);
- якщо установчим документом юридичної особи передбачено укладання відповідного договору за наявності згоди певного органу юридичної особи – рішення відповідного органу юридичної особи про згоду на укладення такого договору.

Процедура укладення Договору позики

ВИТЯГ З ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 1046. Договір позики 1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Стаття 1047. Форма договору позики 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його

сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов

може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Стаття 1048. Проценти за договором позики 1. Позикодавець має право на одержання від позичальника

процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. Стаття 1049. Обов’язок позичальника повернути позику 1. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику

(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. 2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може

бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. 3. Позика вважається повернутою в момент передання

позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він

зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника

повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Стаття 1051. Оспорювання договору позики 1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій

підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини. Стаття 1052. Забезпечення виконання зобов’язання позичальником 1. У разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених

договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором. Стаття 1053. Новація боргу у позикове зобов’язання 1. За домовленістю сторін борг, що виник із договорів

купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням. 2. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться з

додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

(Цивільний кодекс України | Витяг | Глава 71 ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКIВСЬКИЙ ВКЛАД | Параграф 1. Позика)